Притча про друзів
Василь Патяник — 4/10/2013 - 22:02
Про друзів
Холодного листопадового дня я сидів у себе в кімнаті і читав. Час від часу виглядав у вікно та спостерігав, як пролітають на землю пожовклі листочки з дерев. І тут я помітив, як до одного з під’їздів будинку навпроти підходять декілька хлопців та дівчат з повітряними кульками. Всі підійшли до під’їзду, а один з них зайшов в середину.
Через деякий час він вийшов з дівчиною. І тут всі решта підбігли до неї з радісними криками і почали її вітати, обнімати, дарувати ті повітряні кульки. Побачивши це я посміхнувся. Було дійсно приємно спостерігати за тим, як ті декілька людей прийшли привітати свого друга, як вони кричали, стрибали, сміялись, як кульки переходили з одних рук в руки. Це дуже приємно, коли ти маєш таких людей які про тебе не забувають, а пам’ятають тебе.
Коли в тебе день народження, коли якесь свято, тебе приємно дивує кількість друзів які тебе знають, які тебе не забувають та пам’ятають про тебе. Всі вони тобі дарують тепло, радість, посмішки, з ними весело.
Та не завжди це так. Бо деколи в життя приходять проблеми, які не просто дитячі забавки, а справжні дорослі проблеми, коли так не вистачає тої дружньої підтримки, дружньої помочі та доброго слова від твоїх друзів. А поруч з тобою, щоб тобі допомогти, залишаються твої рідні, близькі та декілька найближчих твоїх друзів, які тебе не покидають ніколи, при будь-якій ситуації. А тим іншим «твоїм друзям» ти тоді вже не потрібен, через те, що ти вже маєш проблеми, і зараз тобі не до веселощів. Тільки ті люди, яким ти справді потрібен, будуть завжди з тобою. Не залежно від того, які проблеми виникають у твоєму чи їхньому житті. Просто будуть з тобою, через те, що вони – твої Друзі… © Василь Патяни