Променем торкнулось сонце вій.
Вітер крізь вікно зайшов в кімнату.
Пахощами ніжних квітів він
З сну почав мене тихенько звати.

Ніжно доторкнувся до щоки,
Потім поцілунок у волосся.
Промінь сонця вранішній, м’який
Сон прогнав. Так в світі повелося.

Ранок. І новий почався день.
Свіжа, ледь помітна прохолода
Знову заховалась, мабуть, де
Теплий ще не був промінчик зроду.

Сонце загубилося в очах,
Лагідно воно мене збудило.
Вітер за вікном ужe почав
Бавитися квітами та пилом.