Кожна секунда, немов камінь,
чіпляється за шию трупами птахів,
які загублені у мріях,
з відкритими очами падали з дахів.
Кожна хвилина, наче крок у прірву,
глибоку і закидану сміттям,
куди пішов я – там і опинився,
всі мудреці назвали це життям.
Година – сипить сіль у очі,
ламає ребра й ноги до колін,
але все зникне співна ночі,
сповзуть всі тіні з моїх стін.