Відшукати б твої очі, у нічному небі,
Доторкнутися до тебе, бо це дійсно треба.
Зазирнути на хвилину, в світ душі твоєї,
І дізнатись, грієш місце, для душі моєї ?!
Я тримаю твою руку у своїй долоні,
А сердечко кричить криком, стоне, плаче, стоне.
Час летить, не відпускаю, я ціню хвилини,
Бо ілюзія -це диво. Згасне, згине-згине...
Ніч навколо, все погасло, і тебе не має,
Лише спогади зігріють, коли біль настане...
Як згадаю...посміхаюсь, бо я відшукала,
Твої очі в небі синім, що так сумувала.
Лиш затримаю я подих, його ж так бракує...
Але з часом видихаю, ніч не спить, крокує...