Пісенька кумира, або ти віддалась мені
Наталка-Фіалка — 19/03/2012 - 17:37
Збірка: Лінії душі
Ти любила топитись в брехні,
Забуваючи будні нудні
Усміхалась в надії почути
“Хочу з тобою лиш бути…”
І о, сталося диво…
Так дешево…
І зовсім не мило
Ти віддалась мені так красиво.
А той що був завжди під боком,
Стояв він на відстані кроку
Й кохав, кохав рік за роком
Блудницю свою світлооку.
Забутий, пропитий за мрію,
Твою божевільну надію,
Зрадлива, зрадлива повія!
Упала на щоку лиш вія.
Міняла ти вірність на мрію-
Брехлива й дрібна ця надія,
Згоряла в обіймах беззумця
Фанатка в обіймах любимця.
Ти віддалась мені
Солодкі обійми чужі?
Слава, слава…
Повір це негідна забава.
Ти віддалась мені.
Ти віддалась мені!!!
Світає… проходять дні…
Прощай, ти більш не потрібна мені.