Я п’ю тебе…
robertgod — 19/03/2012 - 08:57
Хвилює погляд твій блаженний
Посеред тисячі думок.
Я відчуваю враз натхнення…
Твій погляд – ніби мій урок.
Я вчусь кохати і цим жити,
літати, чути серця стук…
Багато хочеться зробити,
коли торкаюсь твоїх рук.
Уста… Вони так ніжно хочуть.
Їх вміло треба обіймати.
Коли вони мені шепочуть –
Я мовчки хочу закричати.
Крізь посмішку твою, Царівно,
я маю кожний день прожити…
Ці очі… Дотик їх чарівний
я щастям змушений залити.
Я так люблю твою красу,
вона – життя моє й безпека,
Я п’ю її, немов росу
у ранню світлу літню спеку.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00