Стереотипники
Самусенко Юрій — 10/01/2012 - 22:31
із книги "Як мене все дістало, піду відпишуся, хай люди почитають"
Все стоїть на одному місці і нічого не змінюється. Красуня пригортається до накаченого тестостероном та анаболіками тіла, зверху якого мала б знаходитись голова, але її немає. На жаль чи на щастя – це кожен для себе вирішує.
Хлопець ,який у своєму житті побачив і Париж, і німецьку якість, ліниво позіхає,споглядаючи зі свого гамака, як матуся подає йому яблучневий сік. Тяжке життя золотої молоді, але воно вдалося.
Спортсмен повертається з тренувань і на Борщазі мав би отримати по голові, але не отримує, бо він же спортсмен. Його забирає наша доблесна міліція разом із усім тим смородом, який намагався в’пятися йому ножем у живіт. Там він довго пояснюватиме, хто жертва, а хто вчинив напад. Забігаючи наперед: ніякі пояснення йому не допоможуть позбутися сорому перед батьками, які складуть руки в боки і будуть знущатися з нього, лише кинувши пронизливий погляд під назвою «невже ми тебе неправильно виховали?». Життя, бляха вдалося.
Дядя Коля вилізе із-під бруднющої машини, закручуючи гайки на ходу. Він витратить більше часу на її ремонт, ніж того часу, що вистачає на стародавню мрію – купити таку саму машину, але нову. Подивиться унебо, зітхне з полегшенням і полізе назад крутити колінчастий вал голими руками. Життя вдалося.
Дівчина із поганим настроєм почне суїцицидальнити в усіх вигаданих і не дуже соціальних мережах. Спочатку легкий троллінг по всіх персонажах. Написи «йаааааазь» і «ламай меня полностью» на всіх новинах та під коментами людей, які вже змарнували більшу половину свого життя на перегляд «South park’у» у перекладах усіх версій MTv та Пучкова. Потім ця дівчина сяде читати Pink на кухні, попиваючи малиновий чай. Ну тут, точно життя вдалося.
Критикан,який вічно незадоволений всім і вся. Поправляє у граматиці всіх людей і тим самим дає собі можливість отримати невинну погрозу від людини, яка знаходиться за декілька тисяч кілометрів від нього. Це типу як показати язика та отримати моральне задоволення від того, що ще одна пропаща душа буде знати, що в українській і російській мовах нема слова «Поссоны». Із форума на форум він проклинає Джорджа Лукаса за перевидання «ЗВ», бо…блін я не знаю, коли там стріляв Хан Соло. Але життя вдалося.
І врешті-решт, містер Форевер Елоун. Персонаж мемний і отримує тимчасове втіленняу депресивних людей, які не вміють радіти символіці Hallo kitty (сподіваюсь я правильно написав). Левел їхнього ниття іноді досягає такої позначки, що викликає миттєвий рак мозку в оточуючих. Дрімаючи з розплющеними очима у кімнаті, може дивитися на стелю годинами. Але коли набридає, то вигадує щось на зразок « я дивився настелю днями і ночами, оце так погано мені було». Спить переважно вранці і пополудні. Ніч – це день. Мета – знайти дівчину, а потім проходить час і знаходиться«вона-єдиназарадиякоїпокинувсеіполечувдалекігори»…життя не вдалося.
Все стоїть на одному місці і нічого не змінюється.