Самотність
Бусінка — 16/11/2011 - 21:50
Твій образ тихими ночами,
мені малює місяць на стіні,
Та коли хочу доторкнутися руками
Його ховають тіні сірих днів…
Думки , ну залишіть мене в спокою,
І не ятріть ту душу,що в мені
Не говоріть , що більше не зі мною,
І не кажіть, що заживають рани у душі
Самотність, я не запрошувала тебе в гості,
У мене кава закінчилася зранку,
І я ,чомусь ,забула всі красиві тости,
Та, якщо хочеш - то посиди зі мною до світанку.
Та коли сонце прокинеться спросоння,
То обіцяй,що зникнеш назавжди
Я хочу ,щоби він зігрівав холодні долоні,
А не ти жорстока... Чуєш?Не ти!