катам-праведникам присвячую
Ганнуся — 16/08/2011 - 22:49
Зів'яли ромашки. Їх ніжні тіла
Кладу я до ніг своїм праведним кАтам,
Адже у них в душах суцільна імла
І серця не видно крізь грати.
Так дивно, коли звинувачений сам
Приходить, невинний, до суду,
А в погляді суддів він бачить лиш гам
І заздрості грізну полуду.
І,тЯгнучи хрест за собою важкий,
Не тямлячи світу від болю,
Він зійде на палю уже не такий,
Він більше не буде собою.
І душу його, роздягнувши, усім,
Покажуть - криваву й роздерту
І вирок йому прогремить, наче грім:
"Зробити з невинного жертву!"
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00