Притча про космонавта
Курінний — 11/05/2011 - 17:35
Крізь ілюмінатор він милувався Землею: яка ж вона прекрасна, блакитна планета, колиска людства, яка тендітна та беззахисна! Як же ж повинні любити земляни свій спільний дім, жити в злагоді з планетою та між собою! Це розумієш лише поглянувши на Землю звідси… І чого не вистачає їм, нерозумним? От у нас, на міжнародній станції, працюють представники різних країн, а на борту мир і злагода, всі дружньо підтримують одне одного. Нещодавно ось космонавту-біологу повідомили, що в нього народилася донька, то це було свято для всього екіпажу. Скоро біолога замінять і він побачить нарешті донечку, чекає-не дочекається!
Повідомлення з центру керування польотами збентежило: дослідник, який мав замінити біолога, захворів, замість нього прилетить інший, невідомий екіпажеві станції. Космонавт, який полюбляв милуватися Землею крізь ілюмінатор, дратувався: перш ніж відрядити на орбіту, їх довго готують, зокрема перевіряють на психологічну сумісність, а цей, новий… хтозна який… А раптом він виявиться паливодою, а раптом у нього смердітиме з рота, або ще гірше − раптом він любить слухати голосний реп! Боже, тільки не це! Добре їм на Землі − можна вийти в іншу кімнату, можна вийти надвір, а тут, у цій демонській бляшанці з-під повидла, куди вийдеш! Паскуди, посиділи б тут самі, а тоді приймали ідіотські рішення!
Наступне повідомлення розлютило космонавта ще більше: оскільки новий дослідник не пройшов перевірки на психологічну сумісність із екіпажем, то вирішено його не відправляти, а діждатися поки видужає основний. Доведеться трохи почекати. „Мерзота! − нетямився космонавт. − У людини народилася донька, людина дні, та де − години рахувала до зустрічі з рідними й раптом… Трохи почекати… Знаємо ми це „трохи…“ Сидять там собі у теплі та в добрі біля жінок, біля дітей, біля полюбовниць… пиво жлуктять після роботи… Чому не пильнували за дослідником, аби той не зліг? Крутишся тут, у цьому літаючому порохотязі й нікому нема до тебе ніякого діла!.. Про перших космонавтів дбали, з них порошинки здимали, а зараз… повбивав би паскуд! Оце якби теліпалася при станції така-сяка атомна бомба, а краще дві… з якою насолодою спустив би їх на голови тієї розгодованої мерзоти!..