В ріці надвечірніх історій,
Що плавно пливуть до істерій,
Сліди нерозкритих апорій,
Слова незабутніх містерій.

В диму цигарково розквітлім -
Гітарні пошарпані рифи.
В очах загорається світло -
Це все, що буває важливим.

Вузькі та сліпі коридори,
Бурхливі, немов океани,
Мовчання, до болю просторе,
Яким зустрічаємо ранок,

Й така мерехтлива, мов свічі,
Яскраво засвітленим кроном
Палає розхристана вічність
У злегка тремтячих долонях.