Збірка: Придибеньки веселої Женьки
Розгулявся січень хугою. Цілу добу висвистував на всі лади вітрами. І у моє вікно почали стукати синички. Холодно їм, голодно. Годівниці занесено віхолою, не добратися мені до них. І згадала я, що дуже синички полюбляють сало. Почепила кілька шматочків до виноградної лози і стала спостерігати. Певно мотузочки були задовгі, а шматочки сала замалі, бо пташки підлітали і ніяк не могли відчепитися – вітер дуже гойдав ласощі.
Та одна пташина, найкмітливіша, сіла на виноградну галузку,дзьобом підтягнула до себе тоненький мотузочок, схопила однією лапкою сало і стала з присвистом смакувати. А я, угледівши отаке, пішла в січневу заметіль зручніше прилаштувати пташину їжу.