ЛІТНЯ ПРИГОДА
fialka — 15/04/2011 - 12:42
Збірка: Придибеньки веселої Женьки
Вадикова бабуня винесла сушити пір’я. День стояв спекотний – якраз для такої справи. Виставила серед двору та й стала щось по господарству поратися. Раптом, де не візьмись, найшла хмара і дощ линув як із відра. Жінка ледве встигла внести пір’я. Вадик теж утік від дощу. Коли чує, кричить кошеня, що не встигло сховатися. Він прочинив двері та впустив малого. Мокрий Трошка обтрушувався та кумедно дригав лапками. Вадькові стало так його шкода, що вирішив котика зігріти. Вкинув у пір’я, що було у ночвах, ще й загорнув його. Котик став чхати та борсатись у пір’ї і так ним облип, що тільки очі блищали. А Вадько, сміючись, підбіг до бабуні і сказав: «А наше пір’я вже дивиться». Бабуня тільки в долоні сплеснула…