Де прощаються двоє
Кушнір Тарас — 22/02/2011 - 18:25
Збірка: Незавершена історія кохання
Де прощаються двоє
на пероні розходяться тіні,
На пожовклий асфальт
тихо капле солона сльоза,
На зіницях твоїх
в нерозбещених контурах ліній
воскресає тремтінням
світанкова холодна роса.
Не потрібні слова,
Де в цілунках загублена вічність,
Де застигла струна
у магічному леті смичка.
Чи ти просто свята,
Чи до болю розбещена й грішна...
Чом без тебе мовчать
нерозгадані мною слова.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00