Розгойдує, розховстує...
Lana — 21/01/2011 - 21:24
Розгойдує, розховстує і рве,
Роз’ятрює розточчями розлуки,
Розчімхує слова і в безвість дме
Розмиті, наче плями звуки.
Розкраює на ромби і кути,
Розстріляні на градусів мінути,
Розведені діагоналі, як мости,
Розпиляні на децибели муки.
Розгойдана навіжено луна,
Розтанула видіннями у небі,
Розхристана, як заспана сова,
Розчавлена, як постаріла Геба.
Розбещений, манірний дощ
Розретушує на свій смак і ризик
Розстелену пласкатість площ,
Розкинувши на небі чорну ризу…
Розтануло, розкисло, розплелось,
Розбилося і просто розкотилось.
Розвиднілось під ранок… Ось,-
І розтлумачило – це просто так, наснилось…