Ми з тобою життя прожили.
Нам стелилася стежка маками.
В нас розстатись не було сили.
Ми разом і сміялись, й плакали.
Твої губи збирали з мого
Серця краплі дощу солоні.
Твоя посмішка гріла душу
Наче дихання змерзлі долоні.
Своїм поглядом полум’яним
Мене збурюва, я кипіла.
І від слів твоїх ніжно-багряних
То вся мліла я, то боліла.
Все віддати ти можеш іншій.
Тільки ніжність тих губ залиш.
Не болить ні душа ні серце.
Ти один ще в мені болиш.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00