Ти пілігрим, далекий і німий,
В мені твій біль, в мені твоя спокута,
Ти весь в мені, даремно, що не мій,
Я - цвіт непевний - світло і цикута...
Живу твій день і бачу твої сни,
Твої листи, написані нікому,
Я - той твій шлях, який веде додому
І вранішнє "спаси і сохрани"...
Хай втратиш світ і знайдеш забуття,
Хай в`яне ніч в оселі перелітних,
Я буду в тобі там, на грані світла,
Твоїм сльозам і мріям дам життя.
Я буду в злих завіях мертвих зим,
І в тихих ранках, митях-незабудках.
Ввійду в твій день, вагітна твоїм смутком...
Мій древній друг, мій грішний пілігрим...

© Svitlyk