Твої давні страхи заважають дихати вільно
під ребрами коле крижинка старих поразок
Кай за два кроки до літа
ще не віриш у його існування
зрештою як і в своє
знаєш лиш мову готичних ліній
що їх біг догори
більше схожий на самозахист
у зіницях твоїх по спіралі кодується холод
і чиїсь імена покидають тебе із останнім теплом
птахами кольру перших вишень
більше схожим на колір любові…
чия сльоза порятує тебе?
всі Герди розучились плакати…
доведеться мені
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00