мандрівник
Ihor Zubrytskyi — 25/10/2007 - 21:25
Збірка: Сонячні діти
Не шукай у пітьмі своїх втрачених снів,
Кожен подих відлунням у залі лунає,
Не бажай ти того, що ніколи не взнаєш.
На світанку століть, коли зорі ще чисті,
Кожен погляд вважається чудом,
На світанку, коли кожен шукає рятунку.
Зник той час, коли душі крізь очі,
Таємниці свої відкривали для нас,
Зник той час, кожен знає про це.
Твої сльози, що впали в болото світів,
Уже не прокинуться ехом чудовим,
Твої сльози навіки зникли для всіх.
Не шукай у пітьмі своїх втрачених снів,
Їх ніколи вже не вернеш,
ти зникаєш, і при нагоді звідси підеш.