Це...
Черезова Варвара — 27/08/2010 - 17:20
Мій оголений нерв. Моя вибита клином емоція...
Як на металовмісткість у тілі жорстка перевірка.
Та чомусь не залізна я. Лиш на губах моїх гірко.
Певно, кров і залізо в мені у відмінній пропорції.
Це так схоже на „Ти мені віриш?” чи „Досі люблю”.
Там де люди прощаються, вже починається блюз.
Мій розхитаний світ. Блазнюватий і хитрий однаково.
Випробовуєш. Ловиш. І кидаєш. (Щоби зловити).
Я всміхаюся вдячно і сплачую (Господи!) мито.
За вечірню зорю. За півподих. І вчення Сократові.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00