Затамувала подих Осінь,
Валентина — 9/08/2010 - 08:49
Збірка: Природа дістала мольберт
Затамувала подих Осінь,
Торкнувшись літніх килимів, –
Духмяні квіти, неба просідь,
Зелені обриси лісів.
Пташині ніжні серенади
Серед замріяних садків.
Цикади, голосні цикади –
Оркестри луків і лісів.
Ще небо до лазурі сине,
Зелена у верби коса.
А зранку на землі не іній,
А чиста, як сльоза, роса.
Ще грози розривають спокій
І чути комариний спів.
Та тільки голос їх високий
Вже не руйнує ранком снів.
В повітрі теплім, наче влітку,
Нема метеликів юрби.
І бджоли не летять на квітку,
Бо поле чорне від сівби.
Синички на гілках голосять –
Не соловейко, не шпаки.
Затамувала подих Осінь
Свої лаштує килимки.