Заробітчанська
Дядько Валєра — 5/08/2010 - 11:37
Ми тут зібрались,славне товариство,
Відсвяткувать повернення своє.
Вже на столі у нас стоїть все-чисто
Вже музиканти на естрадв є...
Тож піднімімо дружно всі бокали
За те, щоб довго й добре ми жилИ,
Щоб наші милі нас завждИ чекали,
І щоб вони нам вірними були!
Заграй, музИко,пісню про кохання -
Таку, щоб душу рвала на паси!
За гарну пісню про любов-страждання
У нас,що хочеш, лабуху проси!..
На москалів ми тяжко працювали -
Їм будували "дачи и дворцы" -
За те вони "капусту" нам давали,
І все казали: "Хлопцы,МАЛАДЦЫ!"
На чужинІ я згадував дружину -
Мені шкодА ЇЇ було до сліз...
То ж,повертаючись на батьківщину
Кожух турецький їй з Москви привіз.
Я добре знаю жінчину натуру:
Вона без мене раду СИ ДАЄ -
Не їсть пісного - береже ФІГУРУ,
МальбОро палить і горівку п"є.
Я так люблю,люблю мою Марусю.
(Хоч добре знаю: в неї бахур є...)
Та хай вже ходить у "крутім" кожУсі,
І пам"ятає, що МУЖ іще жиє...