ДЛЯ ТЕБЕ


Конкурс: Музика серця



Пишу для тебе. Ти не прочитаєш.
І знову я говорю в пустоту.
Ти вітер. Десь над горами літаєш.
А я приречена на самоту.

Живу для тебе. Йду поволі,
Ступаючи за кроком крок.
І я уже не відчуваю болю,
Хоч під ногами в мене бите скло.

Та як забути те, чого не було?
Як стерти з пам'яті невидимі сліди?
І голос той, якого я не чула,
І очі, що погасли назавжди.

Живу тобою. Довгі дні і ночі.
Не маю сил, та треба далі йти.
І плачуть, плачуть, плачуть мої очі...
Сьогодні, вчора, завтра,... і завжди.

Торкнусь до тебе. Тихими словами
Залишу на вустах твоїх сліди.
Люблю, люблю, люблю тебе без тями...
Сьогодні, вчора, завтра,... і завжди.

Тебе нема. Вже нікуди спішити.
Лиш пам'ять буде вічно берегти.
Так гірко, гірко, гірко жити!
Так важко, важко по камінню йти.

Вернись! Молю тебе, прошу, благаю!
Убивця, звір, тварюка – все одно!
Все марно... Випито життя до краю,
І з пекла не вертається ніхто.

Лишилась я невипита тобою
На дні у келиху твого життя.
Покинута одна на полі бою.
Без права вибору. І вже без вороття.

Лишилась я. Негадано, нежданно
В пустелі слів, у морі самоти.
Небачена, але кохана...
Сьогодні, вчора, завтра,... і завжди.

16.04.2008

Середній голос на основі 1 рецензії.
8
з можливих 10
Теги: