Декаданс- це сльози впавшої зiрки
Яка вважала себе пiвнiчним сяйвом
Це пожовклi, облущенi знiмки
Охопленi вранiшнiм маривом

Це подряпини в душi, серцях
Якi не можемо уникнуть
Це незгасле дихання в мерцях
Що нiяк до темряви не звикнуть

Тут не треба називатися пророком
Щоб кричати:’’Король голий!’’
‘’Сам який? Знiвечений пороком!
Зсередини I ззовнi кволий!’’

Декаданс-зiв’ялi фльордоранжi
Змiшанi плачi й докори
Кислi,стиглi помаранчi
Непомiченi,забутi змiни

Декаданс-це п’ять зупинок
Спроби все забуть, змiнити
Твiй останнiй шанс-мотузок
Декаданс-це рятуватись чи тонути…