сповідь сумління..
Людмила Стеценко — 21/02/2010 - 23:38
Конкурс: Конкурс україномовних творів «Речі»
Холодна і пуста
твоя душа простуджена.
Немов густа імла,
не до кінця досліджена.
Вагони совісті на сповідь
уже чекають відліку.
а ти гадаєш просто так,
позбутися гріху?!
Піти в пансіонат, садок, лікарню,
готівку кинути на стіл.
І все! Шановний! Вам пробачено!
Готуйте подвиги нові!
Ти віриш в церкву, віриш в Бога,
а бог - він різний для людей.
Усі собі лаштують ідолів,
будують світ із гаражей.
І піднімаєш голову у небо,
а на очах - желе із сліз..
Кому тепер, скажи, небайдуже
до твоїх особистісних проблем?!