Наведу вам відомий вислів (трошечки перероблений) - людина спить і їй сниться що вона метелик, а може то метелик спить і йому сниться що він людина...
Багато ілюзій у житті, багато надуманого і оманливого, та всеж життя є, воно наше, таке як ми його робимо, почуття є, вони можуть потім видатись дурними і непотрібними... Інколи згадуючи свої 16 ми думаємо "Господи, і через нього я плакала ночами? Яке безглуздя вважати це коханням" Або "І через таке я влаштовував трагедію?!" Але на ту мить ті почуття справжні, і спогади про них справжнісінькі
Коли читала, стало трошки не по собі, надто гірко, розчаровано. Хоч написано гарно, тут сперечатись не буду.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.