"Доля карає дарунками..."
Ігор — 31/01/2010 - 21:59
Збірка: Отруєний мозок
Сонце нещадно б'є прямо в обличчя,
Плавлячи шкіру, в'їдаючись в очі.
Я плачу від ковдрою темної ночі
Сльозами із кров'ю, когось тихо кличу...
Завмерло повітря, ліхтар загасає,
У ніздрі втікає плазма яскрава.
Немов батіжним ударом ласкавим,
Нещадно дарунками доля карає...
(31.01.10)
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00