САМОТНІСТЬ
Валентина — 27/01/2010 - 14:18
Збірка: Біотоки кохання
САМОТНІСТЬ
Вона писала собі листи
І дарувала на свято квіти.
Її почуття , що могли б цвісти,
Паперу й конверту були відкриті.
А той, для кого вона була
Єдина жінка, єдина кохана,
Був витвір ночі, сліз і пера –
Витвір самотнього самооману.
Над нею сміялись… Чому? Скажіть?
Невже таке серце не може жити.
Щоб скуштувати щасливу мить,
Чому чужий біль ми повинні пити?
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.50