«Смайл!»
Kseniaster — 9/01/2010 - 18:44
Збірка: АніЯ
Дівчата мої милі, дівчата мої любі! Ви коли-небудь плакали? Через розчарування у друзях, через образу, через недовіру? Ні? То добре! А якщо так, то замисліться, чи це чогось варте. Життя промине, навіть оговтатись не встигнете, а далі що? Знову сльози?
Жінки ніколи не плачуть. Чоловікам це дозволено, це їхня природна слабкість, у них больовий поріг нижче. А ми… Нам народжувати, втрачати синів у черговій несправедливій війні, тож ми не маємо права на слабкість. Хочете плакати? Смійтесь. Нестримно, невгамовно, нерішуче і водночас завжди. Таке ж бо життя.
Образили? Усмішка! Смайл! Свобода віросповідання не оминає культу Сонця-усмішки. Тож як там співається? «Смаааайл!»
Смішно з чужих тупих жартів чи недоречних зауважень? «Смайл!» Сміється той, хто сміється останній. А завтра буде новий день, нові люди даруватимуть вам сонце, і квіти, і ще бозна скільки недоречностей. Хтось буде поруч, хтось піде назавжди. Свобода вибору: сльози щастя чи сміх… знову ж таки щастя...