Мене – це правда – вразили Карпати.
Валентина — 5/01/2010 - 12:24
Збірка: Природа дістала мольберт
Мене – це правда – вразили Карпати.
Прозорий простір букових лісів,
Уранці спів птахів, двохповерхові хати
І гори аж до неба, гори до богів.
Я бачила туман, пронизаний промінням,
Величні шпилі замкових дзвіниць.
Я чула гул віків, вкарбованих в каміння,
І у краї напівзруйнованих бійниць.
Я відчувала силу, силу й дух природи
У скелях, у деревах, у плющі.
І дивувалась маренням погоди –
То сонце світить, то ідуть дощі.
Я відчувала, бачила, я чула,
А у душі летіла до степів –
До краю, де б хмаринка не заснула,
У кроні сірих буків і дубів.
Де вітер кожну мить з тобою грає,
Де зорі ближче, сонце золоте,
А річка не спішить, а повагом гойдає
Сухе стебло і жовтий лист несе.