Це буде твоїм прокляттям –
Остання твоя любов
Блюзова, сумна. Багаттям
Пектиме старечі груди
Гарячка, а ще застуда.
Ти мариш. І далі буде.
Немов звар’ював. Немов?

Трава проросте прощенням,
Спокутує гріх весна.
А я повернуся в червні
Вазоном на підвіконні,
Чи квіткою на осонні,
Натхненням, або безсонням.
Що краще? А дідько зна...

В пастельних тонах і постіль,
І я. Молода така!
Три дні і три ночі поспіль
Ми гралися у інтимне,
І тіло, мов поле мінне –
Цілунок і вибух. Винно
Всміхалася ніч палка...

Це буде тобі дарунком –
Остання твоя любов.
Дурманом, солодким трунком
До тебе прийду – кохана,
Незвідана і неждана...
Не пізно, але й не рано
Мене ти таки знайшов.