Культ самотності
Гоца — 12/12/2009 - 21:30
Ммм…цей солодкий привкус самотності..він надихає…він робить нас сильнішими..з кождем днем я все більше розумію наскільки я щаслива..щаслива тому,що вльна,вільна,тому що самотня…ніхто необмежує мого існування..я можу бути там де я хочу,з тим з ким я хочу і робитиму я теж, що хочу..ніхто не забере в мене самотність..вона тільки моя..самотність ніколи не буде мене ревнувати,вона ніколи не зрадить,ніколи не змусить прискоренно колотатися сердце і ніколи не зробить мені боляче…в самотності можна зробити неосяжні речі,можна думати лише про себе..стати тим ким ти хочеш і ніхто не буде докоряти тобі за це.…раніше дивлячись на закохані пари я розуміла що мені цього не вистачає..але я згадую свої відносини і знаю,що буде потім…потім буде біль, ,злість та ненависть…тому напевно я завжди закоховалась у людей,що ніколи не могли би бути зі мною і я це розуміла..зараз я про це не шкодую і навіть вдячна тобі за те,що навчив мене бути сильнішою,навчив самостійно справлятися із воїми помилками.навчив постійно жити під натиском людей,що мене оточують…я не шкодую,що зараз відчуваю порожнечу..вона змушує йти далі..не зупинитися через когось на одному місці..я можу досягти усього,чого я бажаю,усього,що залежить лиш від мене..а все це завдяки самотності,а значить свободі… саме за це,я вдячна їй…за те,що вона робить мене вільною,незалежною та недосяжною…