Моя любове, мій романе…
Юлія Сауліна — 7/12/2009 - 04:00
Моя любове, мій романе, чи не ти
Розрізав всі страхи моєї долі?
Хіба не визначний автограф на чолі,
Чолі моєї страченої волі?
У аскетизмі я знаходила той шлях,
Яким до тебе через всі путі плелася.
Моя любове, мій романе, як же так?
Хіба не чув ти, як я віддано клялася?!
Утверджувала прагнення до зір,
Якими ти засіював дороги.
Мені здавалось, що там велич гір.
А то були покинуті пороги.
Деталізоване, зневірене бажання.
Примітивізмом вже просякнуте життя.
Зазнало краху та безпліддя се кохання.
А все минуле – ще неприбране сміття.
Сакральним змістом не наповнена молитва.
Cп’яніла пам'ять коректує думки.
Моя любове, мій романе, то є битва.
То наша битва за незлічені страхи.