низько й широко...
Джем Сьогодні — 19/11/2009 - 00:42
Збірка: 2,07
пронизливий вітер, що розгойдує маятник,
небо низько й широко над нами. вранці
чужі голоси зриваються зграями
і губляться десь в його сірій субстанції
з-під тісних горизонтів пробиваються світла,
проростають блідою безтілесною квіткою
і в очі впиваються керамічними іклами,
з холодного кварцу та вати зіткані
сліди малесеньких ніг, залишені дітьми,
птахи, що не зможуть пережити цю зиму...
сльозяться в очах у старої відьми,
вплітаються в пальці волокна диму
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.33