Ти так спокійно спиш вві сні,
Та бачиш ти чомусь лиш жах.
Невже настануть дні ясні,
Затемнення в твоїх очах?
І страх. Ростиме до тих пір…
Коли поглине звуки слів.
Ти все облиш – я твій вампір
Лишилося так мало днів.
Німів…твій дотик до небес –
Тепер для нас пекельний путь.
В тобі неангел не воскрес.
Усе, що марилось, - забуть.
Була прекрасна й твоя кров:
Напилась нею я сповна,
Набралась сили, вбивши знов,
За тебе я доп’ю. До дна!
Це лиш малесенька деталь..
Себе я змушу.Сліпну. Вір…
Так, я готова зняти шаль
Й продати душу.
Твій вампір.