Дерева
Черезова Варвара — 11/09/2009 - 09:22
І не страшно в порожніх кімнатах? Лукавиш: Ні.
Це загострене «хочеться світла» стискає горло.
Це так сниться… Безумна завія і білий голуб,
Наче звістка про мир, чи закінчення снігу. В мені.
Чи в тобі. Бо ж не страшно. Бо люди. Засудять не нас.
Бо немає за що. Бо дерева не надто потрібні.
Ми ростемо й нехай. Ми ростемо людиноподібно.
І у стовбурі білім плекаємо воду і час.
І не страшно? Лукавимо двоє. Ну звісно ні.
Ця зима буде довга-предовга. Таким же – сниво.
І зупиниться серце (бо ж є як і в інших зліва)
Щоб у березні поряд зі мною зросли сини…
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00