Клейноди слави
Li-Tium — 6/07/2009 - 00:15
Погляд реальності — розчарований,
Злети й падіння — цілком стабільні.
Син Дикого Поля — затаврований,
Втрачає розум у божевільні.
Дійсності погляд — вкрай знедолений,
Марить вчорашніми теледебатами.
Син гір Карпатських — поневолений,
Марудить мрії свої за гратами.
Запхавшися жувальними гумками,
Запльовуємо джерельні криниці,
Дочка Полісся, життям затуркана,
Честь розмінює на дрібниці.
Слова зліпивши у майже-речення,
Відклавши розум “до запитання”,
Син Хвилі Дніпрової — приречений
Втратити душу в нічних блуканнях.
В тяжких потугах усе змінити
Життя розміряли старим мірилом.
Так поспішали! ...щоб запізнитись:
Клейноди слави — припали пилом.