НІЧНИЙ СОНЕТ
Леон Ерте — 2/07/2009 - 21:06
НІЧНИЙ СОНЕТ
Будинки вікна засвітили,
а небо – місяць і зірки –
погоничі і візники,
і ті, які були святими
колись давно. Часу відтинок,
відтинок часу у віки,
наклав на них усіх в’язкий
міфологічності відтінок.
І я дивлюсь на зорі… Ніч…
На небо випливла Селена,
і посміхається мені…
А, може, зовсім й не до мене.
А, може, це лиш тільки сни
і зранку все раптово щезне…