Мов шльондра
Апатія вийшла надвечір
Із дому на вулиці міста.
Не відати вкотре
У хвилі відречень
Постала оголена й чиста.
Йдучи між будинків,
Шукаючи вражень,
Знайшла тільки те, що зникає:
Журнальні картинки,
Сюжети небачені,
(Не радість, що мить зупиняє!)
Бурхливі емоції
Випали в осад,
На дно буденного міста.
На кожному кроці
Лиш тиша голосить
І гримає ехо залізно.
Спокійно і штильно,
Так ніби до бурі,
Мов простір із вічністю злився.
Повільно і сильно
Апатія журить,
І вітер на мить зупинився...
Смертельні тенета
Розставиш думками,
Не знатимеш успіху — сука —
Не варта поета,
Ти, кинувши камінь,
Розіб’єшся в дзеркалі смутку.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.33
Про автора
Ім'я
Li-Tium
Місце проживання
Біла Церква