Одвічні
Kseniaster — 22/06/2009 - 12:36
Збірка: Трунок з глибин серця
Ми блукали з тобою
Під небом чорнильним... черствим...
Ми бродили лісами,
Намарно шукаючи долі.
Танцювали у колі.
Квітчали старезні щити.
І втрачали всю віру
У людські тіла, надто кволі.
Присягались любити,
Творити і вправно нести
Свій тягар, посміхаючись
Всупереч темряві й світлу.
Ми вмирали — і жили.
Приходили в мрії — й у сни.
І вбирали у себе
Чужі сподівання розквітлі.
Та зреклись... Прокляли...
І пропали. Одвічні й страшні.
Час минав. Довгі ночі
Пропахли стрімким полюванням.
Паралельні бажання...
Сумні паралельні світи...
Крізь століття побачили
Ранішній промінь востаннє.