Небо у долонях
ЛАЙБЛ — 27/04/2009 - 00:29
Збірка: Момент істини
Тримаєш небо у своїх долонях
І селиш серце у своє чуття...
Мені застукотіло так у скронях,
Що вже здавалося: пішла з життя.
Та ти живеш своїм життям звичайним
І сунеш небо до моїх долонь,
Щоби воно мене тепер тримало
Своїм проникливим ясним чолом.
Тоді і я б жила для того неба,
Тобі допомогла б його тримать.
Але чи небові того так треба,
Щоб так його оберігать?
24.04.2009
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.00