Горить свіча і сльози ллє,
Болить душа - їй дуже зле.
А в серці пустка, самота,
так, наче клітка золота.

Горить свіча, все йде на дно,
І ти в думках, як у кіно.
Я мрію про думки твої,
Що аж тремтять струни мої.

Горить свіча, пече вогонь
І ти береш мене в полон,
Коли твої палкі вуста
Палять самотності моста.

Горить свіча, все сльози ллє.
Вже і життя горить моє.
Задуть свічу? Залишити її?
Якби ж так думки задути свої.

Горить свіча, малює шлях.
Тебе малюю у думках.
Задую я, таки,свічу,
Забуть тебе, думки навчу.