Ordoamorss
Юрій Кирик — 8/01/2010 - 10:54
У ГРОБІВЦІ
У капличці було уже прохолодно й пані запропонували приготувати “грог”, бо нині в джентльменському наборі було й вино. Процесом керував Лапсердак, підігрівали його на доброму мосяжному примусі, а Реню уважно відстежував, аби воно не перегрілось й не почало випаровуватись те, що є у вині найголовніше – спирт. Температуру вина він вимірював пальцем, повідав, що то найточніший градусник.
Ordoamoris
Юрій Кирик — 8/01/2010 - 10:52
ПІТНІЮЧИЙ МЕРТВЯК
- Подивись, галюники у мене, чи що? - здається на чолі небіжчика виступив піт.
- Не знаю чи піт, бо не виділам, аби небіжчики пітніли, але якась роса є... Вона підійшла до Гєня й витерла хустинкою чоло. Аби ще чого не заввидіти, Дзюньо вийшов на подвір’я, де до нього небавом приступив Реню. Він обкадив подвір’я своїм міцним самосадом, похопився:
Завтрашнє минуле
Funki — 25/12/2009 - 15:39
Завтра теж буде минулим...
завтра буде теж саме минуле...
збірка випадкових рядків, які готувалися "на завтраК", але так і лишились в минулому..
У сутінках кімнатної душі
Kira — 23/12/2009 - 16:02
Лірика, котра народжується в нетрях душевного простору, а розвиток її залежить тільки від Вас - мої читачі!!!
Етюди й оповідання різних років.
"... І раптом усвідомила, що ти у тому сні мав обличчя й тіло якогось іншого знайомого; і я тебе називала ще чиїмось іншим, колись (та й досі...) дуже дорогим ім’ям. І що мій син – давно вже не потішне маля з довжелезними віями...
І все ж таки то був Ти...
Плутанина життя.
Одне кохання, але постаті в ньому міняються..."
Дорослі ігри
ЛАЙБЛ — 13/12/2009 - 15:18
можливо, з цього вийде повість. повість про життя звичайних людей. таких, як ми з вами...
Молоде - недосвідчене..
Ганнуся — 9/12/2009 - 22:15
Я тільки починаю писати,це - мої перші твори.Не судіть суворо..
Теперь ты знаешь, что такое любовь?
Теперь ты знаешь, что такое одиночество?
Это не тогда, когда ты один. Ты можешь быть окружен сотней, тысячей людей, и не просто людей, - это могут быть твои друзья, родственники, близкие. Но и среди них ты одинок. И все твои близкие далеко не близки твоим мыслям, твоей душе. Да, ты не один, но ты одинок.
Я знаю, где истоки тех магнитных рек, которыми бывает окутана душа, в которых захлебнулась свобода. Я никогда тебя не отпущу... Я никогда тебя не впущу. Ни в дом, ни в душу.